Глобальні зміни на Україні у лютому боляче вдарило по інтернет-торгівлі в Україні. Абсолютно всі представники e-commerce для збереження свого бізнесу мали швидко адаптуватися до нових умов і не дати своїй справі збанкрутувати. Чи вдалося це і як великий, середній та малий бізнес виживав останні півтора року, розглянемо далі.
Великі компанії: проблеми та шляхи їх вирішення
Великі маркетплейси, які до 24 лютого 2022 року почувалися досить комфортно на ринку України в першу чергу зазнали нищівного удару війни. Їхні обороти впали з мільярдів до мільйонів гривень вже за перші тижні бойових дій. Якщо лінія фронту проходила біля складів, обробляти та відправляти замовлення було неможливо, магазини розграбовувалися та знищувалися російськими військовими. До цього додавалися борги перед великими постачальниками. Довелося скоротити більшість співробітників та поступово, в міру звільнення територій від ворога, ситуація почала покращуватися. Маркетплейси відновлювали точки видачі замовлень по всій країні, повертали на місця звільнених працівників, почали отримувати вищі прибутки. Важливо і те, що вся бухгалтерія та інші необхідні документи знаходилися на віддалених серверах і були збережені для подальшої роботи. Зокрема, сервери SIDATA використовувалися користувачами постійно, а компанія за лояльність і заради підтримки надавала їм знижки.
Через бойові дії система внутрішніх перевезень по Україні значно ускладнилася, терміни доставки стали непрогнозованими. Посилки губилися або ж їх просто не забирали покупці. Міжнародна логістика загальмувала, будь-які авіасполучення припинилися, морські порти були заблоковані, поставки товарів відбувалися за допомогою автоперевезень. Це було довго та дорого.
І якщо до 24 лютого 2022 року магазини обробляли близько 20 тисяч замовлень на добу, то в перший тиждень війни – близько 5 % від цієї кількості. За статистикою “Нової Пошти”, наприкінці лютого показники впали з одно мільйона відправлень на день до 55 тисяч. Однак вже на другому тижні війни інтернет-торгівля в Україні почала відновлюватися. На кінець березня “Нова пошта” вже перевозила близько 400 тисяч посилок на добу, 70 % з яких були онлайн-замовленнями.
Малий та середній бізнес: як відбувалося відновлення
Малий бізнес зіштовхнувся зі схожими проблемами, підприємці так само втратили доступ до складів, мали справу з падінням доходів і ускладнене постачання товарів. Однак через значно менший розмір бізнесу вони відновилися швидше. Велику кількість товарів вдавалося зберігати вдома. Часто повернення до роботи інтернет-магазину залежало від того, де знаходився продавець. Там, де не було бойових дій, поверталися швидше та розвозили замовлення власним транспортом. Підприємцям, які були у зоні бойових дій, доводилося перевозити склади та евакуювати співробітників у безпечні місця. На це витрачалося близько місяця або й більше. Частину робітників перевели на дистанційну роботу. І тут знову звернулися до баз даних, які знаходилися на віддалених серверах, що працювали у безперебійному режимі та гарантували якісне обслуговування клієнтів, підтримуючи таким чином економіку України. Сервери, які підходять як для великих, так і для малих проєктів і навіть для одного користувача, допомагають у більш ефективному виконанні робочих задач.
Ситуація з інтернет-магазинами
Для більшої частини підприємців під час війни збереження та просування бізнесу стало умовою виживання. Інтернет-магазини почали шукати нові аудиторії покупців. Зокрема, переключилися на ринок Польщі через його розвинутість і територіальну близькість до України. Будь-який варіант, що приносив користь як підприємцям, так і країні в цілому, завдяки зростанню експорту, впроваджувався в життя.
Загалом український e-commerce проявив себе найкращим чином. Бізнес адаптувався до складних умов воєнного часу та почав поступово працювати на відновлення. І SIDATA з найнижчими цінами на оренду обладнання, розташованого в Європі, зіграли в цьому не останню роль.
